СЕКРЕТНИЙ ЗАПОВІТ, ЯК ГАРАНТІЯ ТАЄМНОСТІ

В Україні посвідчення секретного заповіту стало можливим лише з прийняттям нового Цивільного кодексу, який набрав чинності з 1 січня 2004 року. Створення інституту секретного заповіту в Цивільному кодексі України полягає в тому, щоб максимально захистити таємницю заповіту.

Відповідно до статті 1249 Цивільного кодексу України секретним є заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом.

Перед складанням такого заповіту краще звернутися до нотаріуса для отримання консультації, як це правильно зробити, щоб в подальшому не виникали проблеми у спадкоємців із оформленням спадкових прав. Оскільки заповіт, складений з порушеннями норм законодавства може бути визнаний нікчемним.

Особа, яка склала секретний заповіт, подає його в заклеєному конверті нотаріусу. На конверті має бути підпис заповідача. Якщо підпис на конверті проставлений заповідачем не в присутності нотаріуса, заповідач повинен особисто підтвердити, що підпис на конверті зроблений ним.

У випадках коли фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноруч, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Причому підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, повинен бути засвідчений нотаріусом із зазначенням причин неможливості його самостійного підписання.

Після того, як заповідач підписав заклеєний конверт з секретним заповітом, нотаріус ставить на конверті, посвідчуваний напис про посвідчення та прийняття на зберігання секретного заповіту. А також обов’язково скріплює його печаткою в присутності заповідача та поміщає його в інший конверт та опечатує.

На конверті зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження заповідача і дата прийняття на зберігання цього заповіту.

Секретний заповіт приймається нотаріусом на зберігання без складання опису. Оскільки, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5  «Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріуси посвідчують секретні заповіти, не ознайомлюючись з їх змістом. Нотаріус повинен роз’яснювати заповідачу, що текст заповіту має бути викладений таким чином, щоб розпорядження заповідача не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини.

Нотаріус, у якого зберігається секретний заповіт, у разі одержання інформації про відкриття спадщини та подання свідоцтва про смерть заповідача призначає день оголошення змісту заповіту.

Про день та час оголошення змісту заповіту нотаріус повідомляє членів сім’ї та родичів спадкодавця, якщо їх місця проживання йому відомі, або робить про це повідомлення в друкованих засобах масової інформації.

Нотаріус у присутності заінтересованих осіб та двох свідків відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст.

Якщо заінтересована особа, належним чином повідомлена про день оголошення секретного заповіту, на оголошення не  з’явиться, нотаріус оголошує зміст секретного заповіту тим особам, які з’явилися.

У разі з’явлення заінтересованої особи після оголошення заповіту нотаріус ознайомлює її з протоколом оголошення секретного заповіту, про що робить відповідну відмітку, яка підписується також цією особою.

Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус та свідки.

 У протоколі зазначаються:

  • дата, час та місце складання протоколу про оголошення секретного заповіту;
  • дата посвідчення та прийняття на зберігання секретного заповіту;
  • прізвище, ім’я, по батькові осіб, присутніх при оголошенні, у тому числі свідків;
  • відомості про повідомлення осіб, які не з’явились на оголошення секретного заповіту, або відомості про повідомлення в друкованих засобах масової інформації;
  • стан заповіту (наприклад, наявність закреслених місць, поправок або інших недоліків);
  • стан конверта, у якому знаходився заповіт, а також записується весь текст заповіту.

Також відображається попередження нотаріусом свідків про відповідальність за шкоду, заподіяну ними внаслідок розголошення відомостей, що стали їм відомі у зв’язку з оголошенням секретного заповіту.

Якщо з тексту заповіту неможливо визначити справжню волю заповідача, нотаріусом у протоколі відтворюється витлумачений спадкоємцями текст заповіту та відомості про досягнення (чи недосягнення) між спадкоємцями згоди щодо тлумачення тексту заповіту. У разі недосягнення згоди між спадкоємцями нотаріус відмовляє в видачі свідоцтва про право на спадщину.

В результаті цього, спадкоємці можуть звернутися до суду для врегулювання спору.

У разі скасування секретного заповіту за заявою заповідача нотаріус повертає заповідачу підписаний ним конверт, у якому зберігається секретний заповіт.

У разі якщо Ви маєте додаткові питання по цій статті чи ваші права порушують, або Ви потребуєте допомоги в судах, і не маєте коштів на адвоката — звертайтеся в Богодухівський місцевий центр з У разі якщо Ви маєте додаткові питання по цій статті чи ваші права порушують, або Ви потребуєте допомоги в судах, і не маєте грошей на адвоката — звертайтеся до відділу «Краснокутське бюро правової допомоги»  Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює з понеділка по п’ятницю з 08-00 до 17-00,  за адресою: смт. Краснокутськ, вул. Миру, 138. тел. (05756) 3-26-50.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).