ПРАВА ДІТЕЙ

З моменту народження дитина є повноцінним членом суспільства, яка має свої права. В Україні права дитини регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, Законом України «Про охорону дитинства», Цивільним кодексом України, Законом України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», Законом України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», Законом України «Про молодіжні та дитячі громадські організації», Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам» тощо.

Відповідно до Сімейного кодексу України дитиною вважається особа від народження до досягнення нею 18-ти річного віку.

Основним законом у нашій державі, який захищає права та інтереси дитини є Закон України «Про охорону дитинства».

1989 року прийнято Конвенцію ООН про права дитини, яка являється основним міжнародно-правовим документом, що присвячений широкому спектру прав дитини.

Наша держава у 1991 році приєдналася до Конвенції про права дитини, яка була прийнята 20 листопада 1989 року і таким чином взяла на себе зобов’язання впроваджувати на національному рівні забезпечення та захист прав дитини.

Конвенція ООН про права дитини, містить повний перелік прав дитини, серед яких:

  • право на життя;
  • право на охорону здоров’я і безоплатну кваліфіковану медичну допомогу;
  • право на безпечні умови для життя і здорового розвитку;
  • право на ім’я та громадянство;
  • право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку;
  • право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності;
  • право на свободу совісті та релігійних переконань;
  • право на отримання інформації, що відповідає її віку (в тому числі право на вільний пошук, отримання, використання, поширення та зберігання інформації в усній, письмовій чи іншій формі, за допомогою творів мистецтва, літератури, засобів масової інформації, засобів зв’язку (комп’ютерної, телефонної мережі тощо) чи інших засобів на вибір дитини);
  • право на звернення (зокрема, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації та їх посадових осіб із зауваженнями та пропозиціями стосовно їхньої діяльності, заявами та клопотаннями щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргами про їх порушення);
  • право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності (дитина має право особисто звернутися до державних органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів);
  • право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та право на піклування батьків;
  • право на освіту;
  • право на майно та житло (зокрема, дитина наймача або власника житла має право користуватися ним нарівні з останнім);
  • право на працю та на зайняття підприємницькою діяльністю;
  • право на об’єднання в дитячі та молодіжні громадські організації (при цьому створення дитячих організацій політичного та релігійного спрямування забороняється).

У разі якщо Ви маєте додаткові питання по цій статті звертайтеся до бюро правової допомоги Богодухівського місцевого центру, які знаходяться за адресами:

•  м. Богодухів, вул. Покровська, 5.;

•  м. Валки, вул. Харківська, 2;

•  смт. Коломак, пров. Свободи, 2а;

•  смт. Краснокутськ, вул. Миру, 138.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

* Джерела під час підготовки статті Конституція України, Сімейний кодекс України,  Конвенція про права дитини.