Сміттєвий колапс, або як вирішити проблему?

«Якщо людина не зробить так, щоб на Землі стало менше сміття, то сміття зробить так, щоб на Землі стало менше людей». Я не знаю, хто сказав цю загрозливу фразу, але, якщо вдуматися у ці слова, то стає моторошно.

Сміття… Вічна проблема людства. Воно є великою проблемою для всього світу і водночас, стало проблемою для кожної української громади.

У процесі своєї життєдіяльності ми, навіть, не бажаючи, стаємо причиною того, що кількість сміття кожного дня невпинно збільшується. Тому ця проблема є дуже важливою й актуальною на сьогодні. На жаль, Краснокутщина – не виключення.

Новостворена Краснокутська громада починає робити перші кроки у вирішенні проблеми зі сміттям. Вони намагаються, роблять усе, що в їхніх силах, але без нашої з вами допомоги це дуже важко зробити. Днями мені довелося поспілкуватися із першим заступником Краснокутського селищного голови Сергієм Віталієвичем Моциком, і він озвучив проблему, яка нависла над нашою громадою.

«На сьогодні ми з вами маємо дуже серйозну проблему зі сміттям у нашій громаді, – розпочав Сергій Віталійович. – Та все ж хочеться прояснити для деяких мешканців, що благоустрій нашої громади, наших сіл, селищ – це питання, яке повинно стосуватися кожного, хто проживає на Краснокутщині. Залишатися байдужими та чекати, коли хтось це зробить, полагодить чи прибере замість нас, – просто безглуздо і недопустимо. Завжди потрібно починати із себе.

Наш край, наша Краснокутщина – мальовничий куточок. І ми не маємо жодного права так ставитися до колиски, яка нас зростила. Ми повинні пишатися рідною домівкою, а з таким підходом до справи – скоро пишатися буде нічим.

У чому ж суть проблеми? Сьогодні у нашій громаді є централізований вивіз сміття. Але, якщо ще нещодавно було укладено на його вивіз 380 договорів, то, на сьогоднішній день, їх залишилось 300. Вісімдесят споживачів просто відмовились. Але причина цього зовсім абсурдна. Коли запитуєш у людини: чому, то відповідь вражає: «З мене насміхаються сусіди, що я одна плачу за вивіз сміття». Тобто, ті громадяни, що не платять, ще й підбурюють тих, хто добросовісно ставиться до цієї проблеми.

Сьогодні тариф вивозу сміття складає – 16,60 гривень на місяць з однієї особи. Невже це такі великі кошти? Зрозуміло, що зараз скрутні часи для багатьох наших земляків, але ж і тонути у смітті не варто. Для прикладу, щоб краще зрозуміти суть проблеми, наведу деякі цифри. Вивіз сміття одного автомобіля ГАЗ на Богодухівський сміттєпереробний завод обходиться громаді понад 3 тисячі гривень. Тож і порахуйте, які це кошти на місяць. А на рік?

Ці гроші, які витрачаються на вивіз сміття, ми могли б повернути на щось інше. Окрім сміття у нашій громаді є й інші проблеми: водопостачання, ями на дорогах і багато різних соціальних питань. Тож без вашого розуміння і допомоги нам важко буде впоратися. Звісно, що ми обов’язково будемо вивозити сміття, доки будуть кошти. А тоді що робити?

Мешканці Краснокутщини повинні зрозуміти, що зараз – ми єдине ціле, і за принципом «моя хата скраю» жити не потрібно. Тож хочу звернутися до земляків: будь ласка, не зволікайте та укладайте договори на вивіз сміття. Чим більше споживачів, тим більший оборот коштів. І ще: якщо у когось є якісь пропозиції з приводу вирішення цієї проблеми, звертайтесь, обов’язково вислухаємо», – завершив розмову Сергій Віталійович.

Від себе хочу додати, що неймовірний бруд – це перше, що впадає в око. Розкидане сміття біля урн та контейнерів, стихійні звалища непотребу в місцях відпочинку та на узбіччях доріг, недопалки й обгортки від морозива та цукерок на тротуарах селища, захаращені пластиковими пляшками водойми… Це – перелік нашого безкультур’я, який можна продовжувати нескінченно. Але ж ми хочемо, щоб Краснокутщину знали, як красивий, мальовничий куточок, а не суцільний смітник.

У мене запитання: невже так важко прибрати після себе і платити за вивіз сміття? Зовсім не важко, але люди, зазвичай, вважають, що прибирати слід вдома, а на вулиці – не потрібно, «бо то – не моє». Але ж насправді ми є господарями набагато більшої території, ніж власна оселя. Щоправда, не в кожного, на жаль, є таке розуміння.

Давно точно підмічено, чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять! Давайте разом будемо долати цей сміттєвий колапс, і тоді ми будемо впевнені, що сміття не витіснить з планети людей.

Матеріал взятий з газети “Промінь” від 25.02.2021 № 8. Автор І. Мудрак