Про профілактику водно-нітратної метгемоглобінемії

Життя та здоров’я людини тісно пов’язані з навколишнім середовищем (біосферою), де одним із найважливіших компонентів є вода. В останні роки спостерігається зростання антропогенного забруднення ґрунтових вод нітратами, які без очищення споживає населення. Вживання води з наднормативним вмістом нітратів небезпечне для здоров’я людини. З ним безпосередньо пов’язане захворювання – водно-нітратна метгемоглобінемія у дітей до 3-х років, летальні випадки від якої реєструються все частіше.
Згідно зі статистичними даними, 75% сільського населення України вживає воду з децентралізованих джерел водопостачання, а саме із громадських та індивідуальних, розташованих на територіях приватних садиб, колодязів (трубчастих або ж шахтних).
Невідповідність питної води санітарно-мікробіологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води, серед них і водно-нітратна метгемоглобінемія.
Водно-нітратна метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання. Нітратна інтоксикація пов’язана з утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові та розвитком ціанозу. Групи підвищеного ризику становлять діти до 3-х років, а особливо немовлята, віком до 1 року, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з концентрацією нітратів понад 50 мг/дм³. Чутливі до нітратів також особи похилого віку, хворі на анемію, люди із захворюваннями дихальної системи та хворобами серцево-судинної системи.
Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо перших трьох років життя, пов’язаний, насамперед, із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому.
Фактором передачі вищезазначеного захворювання може бути овочевий сік, молочна суміш, що готуються на воді, забрудненій нітратами.
Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю.
Зазвичай, метгемоглобінемія найчастіше спостерігається у людей, які проживають у сільській місцевості, де поширено використання води із децентралізованих джерел водопостачання (колодязів та індивідуальних свердловин). Всі вони мають нормативну зону санітарної охорони – це одна з основних санітарних вимог, яка запобігає бактеріальному та хімічному забрудненню води в них. Що стосується розміщення колодязів на території приватного домоволодіння, то, враховуючи невелику площу земельних ділянок, на них неможливо створити необхідну зону їх санітарної охорони. І тому поряд з джерелами водопостачання часто знаходяться і господарські споруди для тварин, туалети на вигріб, гнойові купи, які є джерелами нітратів. Все це в сукупності призводить до забруднення ґрунту і, відповідно, до забруднення ґрунтових вод, що створює реальну загрозу для здоров’я дитячого і дорослого населення.
Для попередження негативного впливу нітратів на здоров’я населення та запобігання виникненню отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно-нітратною метгемоглобінемією, необхідно:

  • не вживати питну воду із колодязів і свердловин, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники. Для приготування їжі та питних цілей дітей до 3-х років використовувати чисту від нітратів питну воду, а саме: фасовану/бутильовану столову воду;
  • дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог, колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення;
  • територію поблизу колодязя (свердловини) утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку;
  • з обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні чи органічні добрива;
  • за можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Вміст нітратів у ньому низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією нітратів;
  • вживати аскорбінову кислоту, ретинол (віт. А, альфа-токоферол), віт. Є, танін, цистеїн, які здатні послабити негативний вплив нітратів на людський організм.
    За 9 місяців 2021 року в м. Харкові та Харківській області за санітарно-хімічними показниками досліджено 1929 проб води з джерел нецентралізованого водопостачання, з яких 45,4% не відповідали вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».
    У досліджених пробах води виявлені перевищення нормативних показників по загальній жорсткості, каламутності, кольоровості, окиснюваності, вмісту нітратів, аміаку, сульфатів,  хлоридів, сухого залишку, заліза, фтору.
    Основним з проблемних питань регіону залишається перевищення вмісту нітратів у воді джерел нецентралізованого водопостачання, що є одним з основних чинників, який негативно впливає на стан здоров’я населення, особливо дітей. За 9 місяців 2021 року у воді колодязів, яку споживають діти віком до 3-х років, кратність перевищення вмісту нітратів до 2,5 ГДК (гранично допустима концентрація) реєструвалась у Куп’янському районі; перевищення до 5,0 ГДК – у Чугуївському та Лозівському районах; перевищення до 7,0 ГДК – в Ізюмському районі; перевищення до 11,0 ГДК – у Красноградському, Богодухівському та Харківському районах.
    Перевищення ГДК нітратів встановлено у 40,3% досліджених проб води з колодязів.

Інформаційна листівка підготовлена:
Управлінням Богодухівського району
Головного управління Держпродспоживслужби
в Харківській області