ОБОВ’ЯЗКОВА ЧАСТКА В СПАДЩИНІ

Право  на обов’язкову частку у спадщині існує тільки при наявності заповіту та  є гарантією на спадок спадкоємців першої черги померлої особи не залежно від волі спадкодавця.

Відповідно до ст. 1241 ЦК України, право на обов’язкову частку мають:

  • малолітні (вважаються діти до досягнення ними чотирнадцяти років (ст. 6 Сімейного кодексу (СК) України, ст. 31 Цивільного кодексу України);
  • неповнолітні (вважаються фізичні особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ( ст. 6 СК України, ст. 32 ЦК України);
  • повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, в тому числі усиновлені (вважаються особи, які досягли встановленого ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку, або особи з інвалідністю І, ІІ, ІІІ груп, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону, незалежно від того, чи призначена їм пенсія);
  • непрацездатні вдова (вдівець);
  • непрацездатні батьки (усиновителі);
  • діти, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Обов’язкова частка у спадщині визначається в розмірі половини від тієї частки, яка належала б кожному зі спадкоємців, що мають право на неї, при спадкуванні за законом, незалежно від змісту заповіту.

Право на обов’язкову частку в спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців на її отримання, а також місця проживання спадкоємця. Але, якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, то вони вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

До обов’язкової частки зараховується все, що особа, яка має право на таку частку, отримує зі спадщини за будь-якою підставою: вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість встановленого на її користь заповідального відказу, банківський вклад, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Обов’язкова частка визначається шляхом визнання права за спадкоємцем на ідеальну частку спадщини чи виділенням йому при розділі визначених речей із спадкової маси. Якщо заповідається не все майно, обов’язкова частка виділяється, в першу чергу, за рахунок не заповіданої частини, а при її недостатності – за рахунок заповіданої.

Якщо спадкоємцю, який має право на обов’язкову частку, в майні спадкодавця припадає частка, рівна обов’язковій або більша, то правила статті 1241 Цивільного кодексу України не застосовуються.

Спадкоємці інших черг, а також онуки і правнуки спадкодавця, батьки яких померли до відкриття спадщини, не мають права на обов’язкову частку при спадкуванні за заповітом. Наприклад, якщо громадянин складе заповіт на користь будь-якої особи, а на момент відкриття спадщини буде встановлено, що у спадкодавця є непрацездатний брат, то все майно успадкує спадкоємець за заповітом, оскільки брат права на обов’язкову частку не має.

Спадкоємець може відмовитись від отримання свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, подавши до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву.

Якщо спадкоємець, який має право на обов’язкову частку у спадщині, не прийме спадкове майно у встановлений законом строк чи відмовиться від спадщини, майно успадковується спадкоємцями за заповітом.

У разі якщо Ви маєте додаткові питання по цій статті чи ваші права порушують, або Ви потребуєте допомоги в судах,  і не маєте грошей на адвоката  – звертайтеся до відділу «Краснокутське бюро правової допомоги»  Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює з понеділка по п’ятницю з 08-00 до 17-00,  за адресою: смт. Краснокутськ, вул. Миру, 138. тел. (05756) 3-26-50. Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).