Чимало на Харківщині місць, що захоплюють своєю красою, і Краснокутьский край — одна з таких перлин. Навіть розташування він має досить цікаве, бо знаходиться на перехресті шляхів з Полтави, Харкова і Сум за 100 км від кожного з цих населених пунктів.

Краснокутщина – край чарівної природи, корисних копалин, лісів, чорноземів, водоймищ, цікавої історії і талановитих та видатних особистостей.

Краснокутський край не даремно славиться своїми історичними пам’ятками.

У Наталівці зберігся парк і будівля помістя цукрозаводчика і мецената П.І. Харитоненка, окрасою якого є церква Спаса, побудована за ескізами прославленого архітектора Олексія Щусева.

Пархомівський історико-художній музей, створений на громадських засадах в 1955 році сільським вчителем П.Ф. Луньовим, розміщено в одному з найстаріших на Слобожанщині архітектурних пам’яток кінця XVIII століття – поміщицькому будинку графа І. Підгорічані.

У Пархомівці відроджена Покровська церква, яка була освячена ще у 1808 році. З 1899 по 1904 рік в селі Пархомівка навчався і закінчив 5 – ти класне сільськогосподарське училище відомий всьому світу художник – супрематист Казимир Малевич, крім цього в 1884 році тут народився Степан Васильович Гризодубов, авіаконструктор, винахідник, льотчик та один з перших організаторів планеризму в СРСР.

Не залишає нікого байдужим історія появи чудотворної Каплунівської ікони Пресвятої Богородиці та її участь в Полтавській битві 1709 року.

На мальовничій околиці центру знаходиться Краснокутський дендропарк, заснований ще у 1793 році В.Н. Каразіним, розбудований І.Н. Каразіним та його сином І.І. Каразіним. Це один з найстаріших дендропарків України, пам’ятка садово-паркового мистецтва XVIII століття.

У с. Городнє є унікальний і неповторний архітектурний пам’ятник – «Співочі тераси», де свого часу виступав Федір Шаляпін. Біля с. Городнє встановлено пам’ятник знак на честь переможного бою над значними силами військ Карла XII 9 лютого 1709 року.

В Краснокутську знаходяться старовинні споруди і пам’ятні місця: садиба купців В’юнників кінця XIX — початку XX століття; колишня жіноча гімназія; літак на постаменті, встановлений на честь 50-річчя першого випуску авіаційного факультету індустріального технікуму та Свято – Архангело – Михайлівський храм, який є ексклюзивною храмовою спорудою України.

Подорожуючи Краснокутщиною, можна натрапити на сліди, а то й зустрітися віч-на-віч з багатьма «знаменитостями». Стосується це не тільки людей, що залишили глибокий слід в історії, економіці, літературі і мистецтві, а й з природними і рукотворними пам’ятками, пам’ятниками архітектури, водного та ботанічного світу.

Прикладом цього є Національний природний парк «Слобожанський», в якому ви можете познайомитися з дивовижними краєвидами Слобожанщини.

Багата земля Краснокутщини видатними людьми та талантами. Саме тут народилися Анатолій Семенович Левченко – 64-й космонавт СРСР та 207-ма людина у космосі, український поет і письменник І.І. Нехода, письменник – фантаст М.О. Дашкієв, народна артистка УРСР Л.М. Бондаренко, заслужений майстер спорту, дворазовий чемпіон світу, семиразовий чемпіон Європи, сімнадцятиразовий чемпіон СРСР, учасник Олімпійських ігор 1952 року в Хельсінкі Ф.А. Пузир та відомий кобзар, народний артист УРСР І.Й. Кучугура – Кучеренко.

Адміністративно-територіальний устрій

Хронологія заснування Краснокутська

1651 – рік заснування поселення.

1657 – створення укріпленої фортеці.

1658 – містечко Красний Кут було приєднано до Охтирського полку.

1687-1689 – козаки місцевої сотні брали участь у походах проти кримських татар.

1695-1696 – участь краснокутських козаків в Азовських походах Петра І.

1708-1709 – участь краснокутських козаків у Північній війні, зокрема у битві під селом Городне.

1760-ті – Красний Кут стає центром комісарства Охтирської провінції Слобідсько-Української губернії.

1780 – перейменування у Краснокутськ і отримання статусу повітового міста.

1781 – Катерина ІІ затвердила перший герб міста.

1796 – Краснокутськ перетворений у заштатне місто Слобідсько-Української губернії.

1805 – відкриття у Краснокутську парафіяльного училища.

1809 – закладення І. Н. Каразіним в селі Основинці дендропарку.

1917 – встановлення радянської влади.

квітень 1921 – «Краснокутська трагедія»: бій між загоном махновців та частиною охоронної роти.

1923 – Краснокутськ став районним центром.

1925 – виникнення перших кооперативів у Краснокутську.

1928 – побудовано першу у Краснокутську електростанцію.

1930 – об’єднання місцевих господарств у колгоспи.

9 жовтня 1941 – захоплення Краснокутська німецькими військами.

серпень 1943 – остаточне звільнення від німецько-фашистської окупації.

Транспорт і зв’язок

Основним видом транспорту є автомобільний. Залізниця до Краснокутська не проведена. Найближча станція — Водяна — за 13 км від Краснокутська.

Регулярні пасажирські транспортні перевезення здійснюють приватні перевізники.

У Краснокутську функціонує районний вузол зв’язку з відділеннями ДП поштового зв’язку «Укрпошта», «Нова Пошта» відділення №1 і ВАТ «Укртелеком». Міжміський телефонний код селища — 5756.